Добро пожаловать, Гость
Логин: Пароль: Запомнить меня

ТЕМА: Донецька область. Найцікавіше

Донецька область. Найцікавіше 02 март 2012 21:14 #1020

  • andreyvelosipedist
  • andreyvelosipedist аватар
  • Offline
  • Завсегдатай
  • Сообщений: 284
  • Спасибо получено: 5
  • Репутация: 4
Донецьк. Вулиця Артема
Вулиця Артема – головна вулиця Донецька. Широка і довга, пролягла вона від вокзалів через усю центральну частину міста. Вулицю названо на честь відомого революціонера Артема (Ф. А. Сергєєва), що чимало зробив для розвитку регіону. На перетині із проспектом Миру йому встановлено пам’ятник.


На Шахтарській площі розташований ефектний монумент «Слава шахтарській праці» - один із найвідоміший символів міста, яке уславилось розвиненою вугільною промисловістю.
Перед величезною будівлею міської адміністрації стоїть копія Цар-гармати з московського Кремля, дар Москви Донецьку. Поблизу встановлено ще один подарунок – дзвін із німецького міста Бохум. Донецьк і Бохум – міста-побратими. Дзвін – це зменшена копія дзвона, що стоїть біля бохумської міської ратуші.
У Донецьку 1999 року зявився прижиттєвий пам’ятник українському спортсменові, світовому рекордсмені зі стрибків із жердиною, Сергієві Бубці. Монумент розташований біля спорткомплексу «Олімпійський», із боку вулиці Артема.
На цій самій вулиці знаходиться й Донецький планетарій – сучасний культурно-просвітницький центр для дітей, молоді та дорослих. У ньому проводять яскраві розважально-пізнавальні фільми (зарубіжні й українські), організовують освітні програми.

Донецьк. Парк кованих фігур
За комплексом будівель Донецької мерії, у невеликому сквері, знаходиться незвичайна міська цікавинка – Парк кованих фігур. Його відкрито 2001 року. Тут щороку проводять міжнародних конкурс ковальської майстерності. Найкращі роботи залишаються в парку як подарунок місту. Колекція весь час поповнюється й за рахунок подарунків із інший країн.

Є в парку й скульптури з дерева – на «Галявині Казок» стоять вирізьблені з липи й граба суцільні дерев’яні фігури казкових героїв. Ковані скульптури персонажів із казок розмістилися поряд, на Алеї Казок.
У парку 2004 року встановлено ковану «альтанку закоханих», і в молодят Донецька вже стало доброю традицією приїжджати сюди в день весілля.
На 140-ліття Донецька, 2009 року, парк прикрасила нова алея скульптур, присвячених ювілею міста. Найпопулярнішою стала копія кубка УЄФА, завойованого того-таки року донецьким футбольним клубом «Шахтар».

Донецьк. Бульвар Пушкіна.
Одну з найкрасивіших вулиць Донецька – бульвар Пушкіна – було реконструйовано 2004 року. Він починається біля будівлі обласної адміністрації. Увесь у зелені й квітах, він став улюбленим місцем зустрічі молоді та своєрідним «донецьким Монмартром», де виставляють свої роботи місцеві художники.
Напроти будівлі обладміністрації – Художній музей, один із найбільших в Україні. У його колекції понад 11 тисяч творів живопису, графіки, скульптури й декоративно-ужиткового мистецтва.

Бульвар, які і інші вулиці міста, прикрашений багатьма різноманітними фонтанами, увечері їх підсвічують різнокольоровими вогнями, що робить їх надзвичайно красивими. Між бульваром Пушкіна й вулицею Артема знаходить Академічний театр опери і балету імені А. Б. Солов’яненка побудований 1940 року за проектом архітектора Л. Котовського. Біля театру встановлено пямятник А. Б. Солов’яненку.
На середині бульвару височіє пам’ятник О. С. Пушкіну (1969 р.). Поряд із пам’ятником, на площі Леніна, головному міському майдані, стоїть Український музично-драматичний театр.
Наприкінці бульвару Пушкіна, на перетині з проспектом 25-річчя РСЧА, знаходиться палац культури «Шахтар», а за ним починається зона відпочинку, звідки, пройшовши через пішохідний місток, можна потрапити до Центрального парку культури та відпочинку імені О. С. Щербакова. Парк закладено 1932 року й реконструйовано в повоєнні роки. Його площа – 96 гектарів. У парку є все необхідне для повноцінного відпочинку; на берегах ставків – пляж і човнова станція.

Донецьк. Бульвар Шевченка
Бульвар Шевченка починається від майдану біля будівлі обладміністрації, зеленою смугою перетинає вулицю Артема, спускається до набережної річки Кальміус і тягнеться далі, через міст у Калінінський район міста.
На бульварі, на перехресті з вулицею Артема, височить пам’ятник Кобзарю – великому поетові Т. Г. Шевченку. Монумент виконали скульптори М. К. Вронський, О. П. Олійник і архітектор В. О. Шарапенко. Поряд, кутовій будівлі з колонами, розташована Центральна бібліотека імені Н. К. Крупської.

Біля будівлі обладміністрації встановлено копію «Пальми Мерцалова» - символу Донецька. Оригінал цієї пальми, справжній витвір мистецтва, викував коваль Юзівського заводу Олексій Мерцалов із помічником-молотобійцем Федором Шпариним. Її експоновано 1896 року на всеросійській промисловій виставці в Нижньому Новгороді, а 1900 року – на Міжнародній промисловій виставці в Парижі, де вона здобула Гран-Прі. Тепер оригінал зберігається в Санкт-Петербурзі, у музеї Гірничного інституту.

Донецьк. Парк імені Ленінського Комсомолу. Стадіон «Донбас-Арена»
Останніми роками донецький парк імені Ленінського Комсомолу уславився завдяки будівництву на його території сучасної спортивної споруди – стадіону «Донбас-Арена». Це перший у Східній Європі стадіон, спроектований і побудований за стандартами УЄФА. Зал уміщує понад 50 тисяч глядачів. Дизайн споруди досить незвичний – вона за формою нагадує «літаючу тарілку». Фасад усуціль засклено й підсвічено, у темряві він являє собою дивовижне видовище. На території спорткомплексу розташовані ресторани й кав’ярні, фітнес-центрита крамниці. Для прихильників донецького футбольного клубу «Шахтар» відкрито музей команди й фан-кав’ярні. «Донбас-Ареною» проводять екскурсії.

Паркова зона навколо стадіону – популярне місце відпочинку. Тут висаджено молоді дерева, облаштовано сад каменів у японському стилі. Перед будівлею «Донбас-Арени» встановлено величезний, 28-тонний, гранітний м’яч, який обертається під тиском двох струменів води у повітрі. Прикрашають зону відпочинку каскад водоспадів, штучне озеро й світло динамічні фонтани.

Святогірськ
У місті Святогірськ знаходиться найвизначніша пам’ятка Донецької області – Святогірська Свято-Успенська лавра. Це старовинний монастир, розташований на правому березі річки Сіверський Донець у місцевості, що здавна мала назву Святі гори. Перші монахи оселились тут у XIV чи XV столітті (за певними свідченнями, у ХІ ст.). За указом імператриці Катерини ІІ, 1787 року монастир було закрито. Найсвітліший князь Потьомкін звернувся до імператриці подарувати йому Святогірську «дачку»; після його смерті спадкоємці ініціювали відновлення обителі. До революції монастир був одним із найбільших на Східній Україні. Тисячі паломників вирушали сюди щороку з усієї імперії. Те, яким був монастир на межі ХІХ – ХХ століть, яскраво описано в оповіданнях А. П. Чехова та І. О. Буніна.

Нині символом Святогір’я стала Миколаївська церква. Храм височить на вершині крейдяної гори, ніби продовжуючи її. Вівтар вирізьблено в масиві скелі. Найстарішим храмом уважають підземну церкву Святих Антонія та Феодосія. Головний храм лаври – Успенський собор, його зведено 1868 року за проектом петербурзького архітектура О. Горностаєва. У центрі комплексу монастирських будівель стоїть Покровська надбрамна церква з дзвіницею. Її споруджено 1850 року під проводом архітектора К. Тона. На дзвіниці встановлені куранти, що їх зробив у монастирі майстер-самоук отець Антоній.

Артемівський завод шампанських вин
Яскрава цікавинка в місті Артемівськ – завод шампанських вин «Artyomovsk Winery». Це велике промислове підприємство, де виготовляють шампанське у традиційний пляшковий спосіб. Завод можна відвідати з екскурсією: ознайомитися з особливостями виробництва, побудувати у винних льохах, де напій витримують у бочках, і, звичайно, скуштувати кілька сортів вина на дегустації.

Завод в Артемівську існує вже понад півстоліття – з 1950 року, коли за прямою вказівкою Й. В. Сталіна в гіпсових штольнях міста було організовано виробництво класичного ігристого вина. З 1954 до 2005 року завод випустив 300 мільйонів пляшок славетного на весь Союз «Радянського шампанського». Тепер його вже не виробляють, на заводі розроблені нові торговельні марки.

Соледар
Соледар – невелике місто, що виникло поряд із соляними промислами. Тут розміщені штольні й виробки підприємства «Артемсіль», що розробляє унікальне родовище кухонної солі, одне із найкращих в Європі. У складі об’єднання п’ять родовищ, із яких нині діють чотири.

У соляних шахтних виробках відкрито спелеосанаторій, де лікують від бронхіальної астми й хронічного бронхіту, запалення легенів, алергії, шкірних і неврологічних хвороб. У створених соляних галереях діють церква й унікальний музей історії розробки солі на Донбасі. Проводяться екскурсії, вирушаючи на які слід зважати на те, що під земле будь-якої пори року постійна температура 14 С.

Меморіальний комплекс Великої Вітчизняної Війни «Саур-Могила»
Меморіальний комплекс Великої Вітчизняної Війни «Саур-Могила» побудовано на тому місці, де в серпні 1943 року частини 5-ї ударної армії Південного фронту вели запеклі бої проти німців, що оборонялися на річці Міус. Гітлер наказав будь-що утримати фронт, але його арміям не вдалося виконати наказ – радянські війська прорвали оборону. Після цієї битви розпочалося остаточне звільнення України від фашистів.

На «Саур-Могилі» 1975 року споруджено меморіальний комплекс на спомин про подвиг радянських воїнів. Комплекс відкривається виставкою військової техніки, звідки на вершину пагорба, до 36-метрового обеліску й пам’ятника воїнові-визволителю веде широка алея. Щороку в День Перемоги, 9 травня, на території меморіального комплексу відбуваються святкові заходи.

Маріуполь
Маріуполь – портове й курортне місто на Азовському морі, біля гирла річки Кальміус. Безпосередньо у місті та на його околицях, на узбережжі розташовано багато санаторіїв, пансіонатів і баз відпочинку. Серед курортних селищ – Урзуф, Юр’ївка, Ялта, Білосарайська Коса, Мелекіне, Виноградне, Приморське, Піонерське, Сопіне, Бердянське, Широкіне, Безіменне, Самсонове, Новоазовськ, Сєдове тощо.

У Маріуполі працюють краєзнавчий і художній музеї, музей народного побуту.

Білокузьминівка. Крейдяні скелі
У селі Білокузьминівка можна побачити дивовижне природне явище: над широким степом, немов хвиля, здіймається велетенський бескид. Науковці називають його скелястим оголенням верхньої крейди, а місцеві мешканці й мандрівники просто – крейдяною скелею.

Утворилось крейдяне відкладення ще за мезозойської ери на дні доісторичного океану Тетіс із невеликих морських організмів із вапняковим скелетом. Унаслідок тривалих і складних геологічних процесів крейдяний прошарок вийшов на поверхню землі. Вік білокузьминівської крейдяної скелі – 90 млн. років.
Скеля вивищується над рівниною на 25 м – це висота дев’ятиповерхового будинку. Вона зовсім не має рослинності, лише на краю осипів ростуть непоказні жовтці й конюшина. Колір крейдяного оголення коливається від сірого до білого – залежно від геологічного складу. Вітри, століттями обвіваючи вершину, надали їй химерної зубчастої форми. На східній околиці масиву самотою стоїть Меч-гора – крейдяна колона заввишки понад 20 метрів. Біля її підніжжя утворились численні вибоїни, ніші, маленькі й великі печери. Серед крейдяного щебеню часто трапляється кремінь.
Последнее редактирование: 15 мая 2014 19:59 от velmin.
Администратор запретил публиковать записи.

Донецька область. Найцікавіше 15 мая 2014 20:00 #4843

  • velmin
  • velmin аватар
  • Offline
  • Администратор
  • Сообщений: 2573
  • Спасибо получено: 301
  • Репутация: 96
Маршрут: поїздки Донецькою областю:
http://www.gpsies.com/map.do?fileId=ujazamknvpzpjwuq
Проблема в тому, що ви постійно думаєте, ніби у вас є час.
Будда
Администратор запретил публиковать записи.